Критерії оцінювання педагогічної діяльності

Бально-рейтингове оцінювання вчителів

Досвід роботи атестаційних комісій закладів і установ освіти дозволяє стверджувати, що вироблення чітких, ясних критеріїв оцінки атестаційних матеріалів учителів, створення орієнтовного переліку таких матеріалів, визначення основних принципів їх складання, розгляду й оцінювання значно сприятимуть підвищенню ефективності атестації педагогів, дозволять зменшити кількість непорозумінь чи конфліктних ситуацій, усунути суб’єктивність суджень і висновків.

При цьому необхідно зазначити, що атестаційні комісії всіх рівнів від закладу освіти до районів (міст) і області у практичній діяльності спираються на певні критерії оцінки роботи вчителів, що визначені на їхньому рівні, та намагаються співвіднести ці критерії з формулюваннями кваліфікаційних характеристик і вимог до кваліфікаційних категорій.

Вимоги до кваліфікаційних категорій у загальному вигляді містяться в Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників України. Ці ж вимоги дещо деталізовані в Кваліфікаційних характеристиках педагогічних працівників, для яких установлені кваліфікаційні категорії.

Посадові обов’язки вчителя

Планує, здійснює навчання, виховання учнів, сприяє становленню їх особистості. Забезпечує умови для засвоєння ними освітніх програм на рівні обов’язкових державних вимог. Використовує ефективні форми, методи, засоби навчально-виховного процесу. Вивчає індивідуальні особливості школярів, дбає про розвиток їхніх здібностей, талантів на основі задатків та обдарувань. Проводить індивідуальну, позакласну роботу з учнями з предмета, який викладає. Налаштуванням та особистим прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, гуманізму, доброти, патріотизму, працелюбства, інших доброчинностей. Виховує в учнів повагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, країни походження, дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Готує вихованців до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами. Додержується педагогічної етики, поважає гідність учнів, захищає їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам, пропагує здоровий спосіб життя. Вимагає від учнів дотримання навчальної дисципліни, статусу освітньої установи. Контролює забезпечення здорових, безпечних умов навчання та праці. Підтримує зв’язки з батьками, надає їм консультативну допомогу в питаннях навчання, виховання, розвитку їхніх дітей. Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

Повинен знати. Для вирішення педагогічних завдань повинен мати знання в обсязі відповідної вищої або середньої спеціальної освіти. Мусить знати предмет викладання; дисципліни психолого-педагогічного циклу, у тому числі педагогіку, психологію, вікову фізіологію; методики викладання предмета та виховної роботи; цілі, принципи, організацію, нормативне забезпечення шкільної освіти, зокрема предмета, який викладає; навчальні плани, програми, підручники; методичні рекомендації; форми, методи, засоби навчально-виховного процесу, вимоги до його матеріально-технічного оснащення; індивідуальні характеристики учнів, питання формування різних учнівських колективів і керівництва ними; соціальні, культурні, інші умови навчання й виховання; принципи, якими керуються провідні вчителі; основні напрями та перспективи розвитку освіти; Закон України «Про освіту», інші законодавчі й нормативно-правові акти й документи з питань навчання та виховання, державну мову відповідно до чинного законодавства про мови в Україні.

Повинен уміти ефективно застосовувати професійні знання у практичній педагогічній діяльності.

Повинен мати ціннісні орієнтації, спрямовані на культурний, духовний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, на творчу педагогічну діяльність.

Кваліфікаційні вимоги до категорій

Учитель вищої категорії має відповідну фахову вищу освіту, проявляє високий рівень професіоналізму, ініціативності, творчості, досконало володіє ефективними формами, методами організації навчально-виховного процесу, забезпечує високу результативність, якість своєї праці, відзначається загальною культурою, моральними якостями, які служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи - не менше восьми років.

Учитель І категорії має відповідну фахову вищу освіту, проявляє ґрунтовну професійну компетентність, добре володіє ефективними формами організації навчально-виховного процесу, досяг значних результатів у розв’язанні педагогічних завдань, відзначається загальною культурою, моральними якостями, які служать прикладом для наслідування. Стаж роботи - не менше п’яти років.

Учитель ІІ категорії має фахову вищу освіту, проявляє достатній професіоналізм, володіє сучасними формами, методами організації навчально-виховного процесу, досяг вагомої результативності в педагогічній діяльності, відзначається загальною культурою, моральними якостями, які служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи - не менше трьох років.

Учитель має вищу або середню спеціальну освіту, професійно компетентний, забезпечує нормативні рівні та стандарти навчально-виховної роботи, відповідає загальним етичним і культурним вимогам до педагогічних працівників.

Згідно з наведеним цитуванням, кваліфікаційна категорія встановлюється педагогічному працівнику в залежності від рівня професіоналізму, володіння ефективними формами та методами організації навчально-виховного процесу, результативності та якості його праці.

У той же час недостатня визначеність понять і відсутність інструментарію для вимірювання рівня показників часто призводять до зниження об’єктивності атестації та її ефективності. Потребує конкретизації та обґрунтування різниця між "високою", "значною" та "вагомою" результативністю педагогічної діяльності, «досконалим» і «добрим» володінням методикою викладання, "ґрунтовним" і "високим" рівнем професіоналізму тощо.

Частіше за все визначення рівня діяльності вчителя проводиться шляхом оцінювання її за такими параметрами:

Результативність фахової діяльності.

Методична компетентність.

Професіоналізм.

Моральні якості.

Освітній рівень (наявність і рівень педагогічної та відповідної фахової освіти).

Стаж безпосередньої педагогічної діяльності тощо.

Один із ґрунтовних принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів із досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу в закладі освіти, вивчення думки батьків, учнів і колег учителя, який атестується, тощо.

Нижче наведені основні параметри визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня. Важливо, щоб перелік параметрів був заздалегідь доведений до відома атестаційних комісій, експертних груп і вчителів ще до початку атестації. У цьому випадку всі учасники атестаційного процесу отримують єдині орієнтири та критерії, що, як зазначено, дозволяє організувати атестацію на належному рівні.

Оцінка результативності фахової діяльності педагога передбачена Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України, але ускладнена через те, що поняття результативності педагогічної діяльності надзвичайно широке й важко піддається однозначному визначенню, а відтак, і вимірюванню.

Пропонуємо вибрати з безлічі параметрів оцінювання результативності педагогічної діяльності ті, що піддаються кількісному визначенню, вимірюванню та порівняльному аналізу на засадах кваліметричного підходу.

Матеріали для оцінки результативності фахової діяльності вчителів

Як один із показників результативності фахової діяльності вчителя атестаційні комісії традиційно зараховують досягнення його учнів у олімпіадах різного рівня та конкурсах МАН. Таку практику, безумовно, можна продовжувати. Але для забезпечення під час атестації комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника перелік параметрів результативності може й повинен бути розширений. Так, необхідно враховувати не тільки рівень навчальних досягнень учнів, а й результати науково-методичної роботи вчителя, динаміку його професійного й особистісного зростання. Актуальною є також проблема розробки та впровадження єдиної системи обліку й зарахування цих результатів.

Отже, результативність фахової діяльності вчителя в міжатестаційний період визначається за такими напрямами:

1. Досягнення учнів і самого педагога.

2. Результативність науково-методичної роботи.

3. Рівень професіоналізму.

4. Моральні якості, соціально-психологічна готовність працівника.

5. Додаткові параметри.

Параметри вивчення й оцінювання результативності фахової діяльності вчителя

1. Досягнення в міжатестаційний період

1.1. Навчальні досягнення учнів

результати моніторингових досліджень;

порівняльні результати зовнішнього незалежного оцінювання та Державної підсумкової атестації.

1.2. Досягнення учнів у конкурсах, олімпіадах тощо

предметні олімпіади;

конкурси МАН;

учнівські конкурси (згідно з обласним реєстром);

інші творчі конкурси, змагання.

1.3. Особисті досягнення вчителя у професійних конкурсах

Всеукраїнський конкурс "Учитель року";

обласний конкурс (наприклад – "Кращий працівник року в галузі освіти");

інші конкурси фахової майстерності (згідно з обласним реєстром).

2. Результативність науково-методичної роботи

2.1. Підготовлені методичні матеріали

програми авторських курсів у системі безперервної освіти;

програми курсів варіативної складової навчального плану;

науково-методичні комплекси, дидактичні матеріали, медіа теки тощо;

укладання підручників (у тому числі у складі авторського колективу);

укладання методичних посібників (у тому числі у складі авторського колективу);

наукові праці;

статті у виданнях ВАК;

статті в науково-методичних фахових виданнях;

виступи на науково-практичних конференціях;

інші власні методичні розробки.

2.2. Участь у розповсюдженні прогресивного педагогічного досвіду

експериментальний дослідницький майданчик, школа-лабораторія;

авторські курси в системі безперервної освіти;

педагогічна майстерня, майстер-клас, лабораторія творчого вчителя, педагогічна студія тощо;

творча група;

школа молодого вчителя, тьюторство, наставництво;

семінари, "круглі столи", презентації тощо;

інші форми співпраці з методичними службами, педагогічним загалом;

участь у роботі журі фахових (творчих) конкурсів, рецензування та експертиза науково-методичних матеріалів;

реалізація соціально-педагогічних проектів, програм;

інші форми роботи.

3. Рівень професіоналізму

результати моніторингу (тестування) фахової компетентності;

результати підвищення кваліфікації;

результати самоосвіти в міжатестаційний період.

4. Моральні якості, соціально-психологічна готовність

результати самооцінки соціально-психологічної готовності;

результати соціально-психологічного дослідження.

5. Додаткова освіта

проходження курсів спеціалізації з інших предметів;

наявність другої вищої педагогічної освіти;

навчання в аспірантурі;

наявність наукового ступеня, ученого звання;

інше.